Святитель Феоктист, єпископ Чернігівський (†1123)

День пам’яті: 5 / 18 серпня

Святитель Феоктист, єпископ Чернігівський, після вступу на кафедру подвизався в Києво-Печерському монастирі. Він був у числі великих старців, що зцілили молитвою преподобного Никиту, згодом святителя Новгородського (відомості про нього під 31 січня/13 лютого). В 1103 році святий Феоктист був поставлений ігуменом Києво-Печерського монастиря. В 1108 році він побудував на кошти благовірного князя Гліба Всеславича кам’яну трапезну. Саме святий Феоктист настояв, щоб ім’я преподобного Феодосія (пам’ять 3/16 травня) було внесено в синодики святих по всій Русі.

В 1110 році, 11 лютого, при ньому було небесне знамення в Печерськом монастирі: вогненний стовп, що з’явився, від землі до неба і блискавка освітили всю землю, о першій годині ночі прогримів грім; вогненний стовп стояв над кам’яною трапезою так, що не було видно хреста; потім перейшов на церкву і став над гробом преподобного Феодосія, а потім, повернувшись до сходу, став невидимий. “Це ж був не вогненний стовп, але лик ангельський, – писав преподобний Нестор Літописець, – тому що Ангел так являється: коли стовпом вогняним, коли полум’ям, як сказав пророк Давид, творяй Ангелы своя духи и слуги своя огнь палящ” (Пс. 103, 4).
В 1113 році він був висвячений у єпископа Чернігівського. Владиці Феоктисту дісталася досить запущена кафедра, величезні розміри Чернігівської єпархії, до складу якої входили десятки міст. Невідомо коли і де народився єпископ Феоктист. Існує припущення, що він зі знатної родини, про нього ходила слава “врачевателя”, що зціляв багато хвороб. Час керування єпископом Феоктистом Чернігівською кафедрою збіглася із князюванням у Чернігові старшого зі Святославичів – князя Давида Чернігівського. Стольне місто Чернігово-Сіверської землі був тоді одним з найбільш великих міст давньоруської держави що інтенсивно розвивався. З початку XI сторіччя його укріплена територія збільшилася в чотири рази. У Чернігові в цей час вже були монастирі й кам’яні храми. При Феоктисті їх кількість збільшилася. Саме тоді відродився Успенський собор нинішнього Єлецького монастиря.

Преподобний священномученик Кукша (пам’ять 27 серпня / 9 вересня) просвіщав у цей час в’ятичів, що відносилися до Чернігівської єпархії. 2 травня 1115 року святитель брав участь у перенесенні мощів благовірних князів Бориса й Гліба у Вишгороді, а пізніше в Чернігові освятив біля кафедрального собору церкву в ім’я благовірних князів Бориса і Гліба, споруджену в 1120 році князем Давидом Чернігівським. Благовірним князям – страстотерпцям святитель присвятив Слово в день їх пам’яті. Багатьох чернігівських князів поховав святитель. Він був свідком чудес, що були при кончині благочестивого князя Давида Святославича і його похованні. Так, у храмину, де лежав князь, що вмирав, влетіла голубиця, сіла на його груди і стала невидима. Князь помер увечері і, за звичаєм, повинен був бути похований у той же день, але труна не була готова. Святитель прагнув відкласти поховання на інший день, але сонце зупинилося на небі й не заходило, поки князь не був похований.

6 серпня 1123 року, у свято Преображення Господня, святитель Феоктист помер. Пам’ять його звершується 5/18 серпня. В одному зі списків святих сказано, що він був похований у Печерськом монастирі. До пам’яті святителя Феоктиста віруючі звертаються і 28 вересня, коли він згадується в 9-й пісні канону Собору преподобних отців Ближніх печер.