Високопреосвященніший Митрополит Климент очолив чин погребіння почесного благочинного Бахмацького району протоієрея Миколая Кибалюка

13 липня 2020 р., у день святкування собору славних і всехвальних 12-ти апостолів, Високопреосвященніший Митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент звершив Божественну літургію у Спасо-Преображенському храмі м. Бахмач.

Його Високопреосвященству співслужили секретар єпархіального управління протоієрей Валерій Дашко, намісник Благовіщенського чоловічого монастиря м. Ніжина архімандрит Феодосій (Марченко), духовенство Ніжинської, Чернігівської та Київської єпархії Української Православної Церквію.

За богослужінням була піднесена сугуба молитва про позбавлення від епідемії коронавірусу та про лікарів, які ведуть боротьбу з хворобою.

Після одпусту літургії Високопреосвященніший Митрополит Климент очолив чин ієрейського поховання почесного благочинного Бахмацького району, настоятеля Георгіївського храму м. Бахмач протоієрея Миколая Кибалюка.

На відспівуванні були присутні матушка Валентина, діти, онуки та рідні отця Миколая. Підтримати близьких спочилого та спільно помолитися за блаженний спокій його душі прийшло багато парафіян.

Владика Климент на завершення виголосив проповідь, в якій закликав усіх постійно тримати молитовну пам’ять протоієрея Миколая, також висловив співчуття рідним священника.

Протоієрей Миколай Кибалюк похований на цвинтарі збудованого ним Георгіївського храму м. Бахмач.

Напередодні Високопреосвященніший Митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент очолив служіння парастасу над домовиною покійного священника.

Протоієрей Миколай Степанович Кибалюк народився 1 грудня 1957 року в селі Дзвиняча Збаразького району Тернопільської області в сім’ї колгоспників. 1964 року пішов до восьмирічної школи, яку закінчив у 1972 році, потім вступив до Вишнівецького МПТУ №10, яке закінчив у 1974 році. З 1974 по 1976 рік працював слюсарем у будівельно-монтажному поїзді №356 Львівської залізниці. З 1976 по 1978 проходив службу в лавах Радянської армії. Після демобілізації і до прийняття священицького сану працював електромонтером в Збаразькому районному вузлі зв’язку. У 1979 році одружився.

12 лютого 1980 року Високопреосвященнішим Архієпископом Чернігівським і Ніжинським Антонієм (Вакариком, +2003) був рукоположений у сан диякона, а 17 лютого цього ж року – у сан священника. 18 лютого 1980 року призначений настоятелем Миколаївської парафії села Курінь Бахмацького району з обслуговуванням окружних сіл. З 1980 по 1984 рік навчався на заочному секторі Московської духовної семінарії. 18 вересня 1986 року призначений благочинним церков Бахмацького округу.

24 січня 1989 року призначений настоятелем Спасо-Преображенської парафії м. Бахмач. У 2001 році вступив на навчання до Київської духовної академії, яку закінчив у 2005 році. 17 червня 2008 року звільнений з посади настоятеля Спасо-Преображенської парафії та призначений настоятелем Георгіївської парафії м. Бахмач. 10 червня 2010 року згідно з поданим проханням у зв’язку з погіршенням стану здоров’я звільнений від обов’язків благочинного.

За багаторічне віддане служіння Святій Церкві протоієрей Миколай був нагороджений священноначаллям усіма ієрархічними нагородами.

Відійшов у вічність 11 липня 2020 року на 63-му році життя після тяжкої хвороби.