Єпископ Ладанський Феодосій очолив урочистості на честь чудотворної ікони в соборному храмі колишнього Ладанського Покровського жіночого монастиря
11 серпня 2023 року, у день свята на честь Ладанської (більш древня назва ікони – Ладинська) ікони Пресвятої Богородиці, з благословення митрополита Ніжинського і Прилуцького Климента, вікарій Ніжинської єпархії Преосвященніший єпископ Ладанський Феодосій з архіпастирським візитом відвідав смт Ладан Прилуцького району.
Владика звершив Божественну літургію у соборному храмі колишнього Ладанського Покровського жіночого монастиря.
Його Преосвященству співслужили секретар єпархіального управління протоієрей Валерій Дашко, благочинний 1-го Прилуцького церковного округу протоієрей Миколай Котеленець, благочинний Варвинського церковного округу протоієрей Володимир Гав’янець та клірики єпархії.
За богослужінням духовенство піднесло посилені молитви про мир в Україні.
На завершення Літургії владика очолив Хресний хід до святого джерела з читанням акафисту Пресвятій Богородиці та звершив водосвятний молебень.
☘️ Свято-Покровський Ладанський жіночий монастир був заснований одночасно з Густинським на початку XVII ст. на землях князів Вишневецьких біля с. Ладин (нині смт Ладан Прилуцького району) на високому березі р. Ладинка. Спочатку називався Підгорним та існував як чоловічий.
У 1735 році після пожежі обитель була відновлена за активної участі ігумені Олександри. Обитель прославилася своєю святинею, чудотворною іконою Ладанської Божої Матері, до якої звідусіль йшли прочани. Монастир був відомий і цілющою водою з давнього монастирського колодязя, яка давала зцілення хворим за їх вірою і молитвою.
У монастирі було дві церкви: Покровська (кам’яна), побудована в стилі бароко (1763) на місці згорілої дерев’яної, і Миколаївська (сер. XIX ст.) з боковим вівтарем на честь Вознесіння Господнього (дерев’яна).
У 1786 році монастир був закритий, а в 1817 році – відновлений, але тільки як третьорозрядний. В кінці XIX – поч. XX ст. монастир мав 304 десятин землі, його насельницями були 52 черниці включаючи ігуменею, 74 послушниці. При монастирі діяло училище.
Після ліквідації монастиря в його будівлях МВС розмістило трудову комуну для неповнолітніх безпритульних дітей. З розпадом Союзу завод теж занепав і скоротив виробництво. Будівлі монастиря руйнувалися.
Релігійна громада Свято-Покровського собору монастиря добилась передачі їй у власність двох храмів монастиря – Свято-Покровського собору та Свято-Вознесенської (Миколаївської) церкви.
