ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ КЕРУЮЧОГО НІЖИНСЬКОЮ ЄПАРХІЄЮ, ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА НІЖИНСЬКОГО І ПРИЛУЦЬКОГО КЛИМЕНТА
ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ КЕРУЮЧОГО НІЖИНСЬКОЮ ЄПАРХІЄЮ, ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО МИТРОПОЛИТА НІЖИНСЬКОГО І ПРИЛУЦЬКОГО КЛИМЕНТА
Всечесним пастирям, дияконству, чернецтву і всім вірним чадам Ніжинської єпархії Української Православної Церкви
Да воскреснет Бог, и расточатся врази Его!
(Пс. 67:2)
Возлюблені у Христі пастирі, диякони,
монахи і монахині та всі вірні
чада Ніжинської єпархії!
У цю спасительну і світлозарну ніч вітаю всіх Вас пасхальним привітанням — Христос Воскрес!
Хоча за церковним календарем Пасха Господня — це свято, яке настає щороку в особливий день, втім сенс цього дня руйнує звичні уявлення про час, адже цей день розкриває нам настання блаженної вічності, настання такої реальності, де часу вже не існує. Це стало можливим завдяки тому, що Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав.
До Воскресіння Христового смерть була межею життя. Смертю відмірювався вік людини. З моменту ж Воскресіння смерть владна лише над тілом і до того ж не назавжди, а лише до настання Другого і славного пришестя Господнього. Душа ж людини жодним чином не потерпає від дії смерті. Більше того, після завершення земного буття душа переходить в природній для себе стан. «Тепер бачимо ми ніби крізь тускле скло, лише вгадуючи, але потім, немов — обличчям до обличчя; тепер розуміємо частково, а потім пізнаємо, як пізнаний я сам» (1Кор. 13:12). Подібно до зерна, яке за образним євангельським висловом має померти в землі, інакше не проросте і не принесе плода, людина тілесно вмирає лише для того, щоб увійти в блаженну вічність, заради якої колись і був сотворений первозданний Адам, і яка була затворенна для всіх гріхопадінням.
Євангеліє розповідає нам про все, що передувало Воскресінню Христовому. Заздрість зростанню Христової популярності і страх втратити свій рейтинг серед народу спонукала іудейських старійшин зі здавна ворогуючих фарисейських та саддукейських партій об’єднатися, щоб плести інтриги і шантажувати навіть правителя — Понтія Пилата. Вони маніпулювали суспільною думкою так вміло, що та ж сама юрба, яка виголошувала Іісусові Христу: «Осанна!», — вже за кілька днів несамовито волала: «Розіпни, розіпни Його!». І вони досягли свого. Споглядаючи на свою вмираючу на хресті Жертву, христовбивці цинічно промовляли: «Ти, що храм руйнуєш, та за три дні відновлюєш! Зійди із хреста, та спаси Самого Себе!» (Мк. 15:29-30).
Однак за три дні людство було шоковане надзвичайною звісткою з вуст самого ангела: «Що ви шукаєте Іісуса розіп’ятого. Його немає тут. Він воскрес!» (Мф. 28: 2-9). Ця новина одних дуже засмутила, а іншим принесла надзвичайну радість. Засмутила тих, хто всім своїм єством ненавидів Іісуса Христа; засмутила тих, хто думав, що Бога можна вбити; засмутила тих, кому Бог заважав і далі на людей накладати надважкі бремена, а самим тих бремен не торкатись і пальцем (див. Лк 11:46). Вони покладали сподівання на смерть. Думали, що смерть Праведника і надалі їм допоможе вводити в оману народ. А смерті не стало. Воскресіння Іісуса Христа здолало її пекельну силу. Більше тим, хто розраховує смертю здобу-вати собі владу, немає чим лякати. Бо, як каже святитель Іоанн Златоуст, «Воскрес Христос, і життя жительствує!».
Натомість ангел Господній невимовну радість приніс своєю звісткою всім, хто любить Бога і любить ближнього. Адже Бог є любов (1Ін. 4:16). Ця любов є не лише емоцією, ейфорією в тому сенсі як про неї пишуть у книжкових романах чи показують у кіно. Святий апостол Іоанн Богослов каже: «В любові немає страху, бо досконала любов проганяє страх» (1Ін. 4:17). Любов — це сила, якою Бог перемагає все земне зло, включно зі смертю. Вся подальша історія Православної Церкви підтверджує ці слова апостола. Хоча не раз проти неї з усією люттю поставали все нові і нові Іроди та Пилати, хоча й щоразу видавалося, що Церкві винесено остаточний вирок, що вона вже розіпʼята і вже неспроможна «зійти з хреста». Але вона щоразу воскресала, тому що у ній перебуває Воскреслий Христос. І так само як безглуздо намагатися вбити Бога, так і Його Церкву до віку не здолають ворота пекла, доки вона буде наповнена любов’ю.
Возлюблені у Господі вірні служителі та чада нашої Ніжинської єпархії Української Православної Церкви! Вам не з розповідей відомі всі випробування, які зазнає наш народ від нападу російських військ. Ви також на собі відчуваєте тягар хреста, який несе наша Церква, неухильно слідуючи за Господом шляхом Його заповідей крізь погрози і заборони. Цілком зрозуміло, що сьогодні стрічка новин викликає лише страх. Однак «досконала любов проганяє страх» (Ін. 4:17). Тож і нашим головним покликанням у цей буремний історичний час є завдання наповнюватись любов’ю та щедро дарувати любов іншим. Сьогодні як ніколи стало очевидним, що життя існує лише заради любові, а без неї життя просто не буде. Як повчав митрополит Антоній Сурозький: «…І відкриється на Страшному Суді, що єдиним сенсом життя на землі була Любов…».
І вже нині не словами, а дієвою любов’ю визначається справжність нашої віри. «Бо це є перемога, яка перемогла світ — віра наша» (1Ін. 5:4). Тож переможно виголошуючи у ці святкові дні урочистий вірш псалма: «Да воскреснет Бог, и расточатся врази Его!» (Пс. 67:2), озброїмося Божественною зброєю – христоподібною любовʼю. Будемо любити не словами лише, але і справами, любити не лише тих, хто нас любить, але і ворогів наших, любити так, як Сам Бог полюбив світ, що віддав Сина Свого Єдинородного, щоб усякий віруючий в Нього не загинув, але мав життя вічне! (Ін. 3:16).
Христос Воскрес!
Воістину Воскрес!
З побажанням Божого благословення,
+Климент
Митрополит Ніжинський і Прилуцький
Пасха Христова, 2024 р.
місто Ніжин
