Пасхальне послання Керуючого Ніжинською єпархією 2025

Коли устами своїми визнаєш  

Іісуса Господом, і в серці своєму  

увіруєш, що Бог воскресив Його  

з мертвих, то спасешся. 

Послання святого апостола Павла  

до Римлян, 10 глава, 9 вірш.

 

Возлюблені у Христі пастирі, диякони,  

монахи і монахині та всі вірні  

чада Ніжинської єпархії!

 

Прийміть мої щирі вітання у цю спасительну  і святу ніч Воскресіння Христового! Смерті празднуєм умєрвщлєніє, адово разрушеніє,  інаго житія вєчнаго начало (канон Пасхи). Від миті, коли Христос воскрес, життя стало зовсім іншим. Про це передвіщали пророки, це проповідували апостоли, так вчить нас Свята Православна Церква. До Воскресіння життя людське буття було тимчасовим і обмеженим. Пасха ж зруйнувала всі його межі. До Пасхи причиною обмеження життя була смерть. Смерть — це служниця пекла, яка має завдання — насичувати його людськими душами. Вона стала частиною людської природи, стала законом буття. Однак Бог смерті не творив. І пекельні смертельні закони  неугодні для Господа. Щоб виправити і зцілити людську природу від смертельної хвороби, Бог приходить на землю, зодягнувши Своє Божество у людську плоть. Саме ця  боголюдська природа Господа нашого Іісуса Христа стала  немовби приманкою для смерті. Смерть її проковтнула  разом з Божеством і поспішила відразу занурити у пекло,  як це робила з усіма людьми від часів Адама. І наче їй щось і вдалось — Бог таки зійшов у пекло. Однак далі все  пішло не за її планом. Бог зійшов у пекло, щоб зруйнувати його зсередини, а не полонився ним. Та інакшого і не  могло б бути, бо для Бога і Господа нашого жодні протидії і навіть всі пекельні зусилля є нікчемними. Щоб зцілити  від смерті людську природу, Господь отруїв пекло Своїм Божеством. Святитель Іоанн Златоуст говорить, що Бог  «спустошив ад, зійшовши до нього». Пекло «взяло тіло і  знайшло у ньому Бога, взяло землю і побачило у ній небо, взяло те, що бачило, і зруйнувалося від Того, Кого не побачило» (Слово огласительне на Святу Пасху святителя Іоанна Златоуста). 

Ми святкуємо Пасху Господню і називаємо Її Великоднем, тому що ця подія врятувала від смерті все людство загалом і кожного з нас. До Воскресіння Господнього доля всіх людей після завершення земного буття була  загальною — приречення на пекло. Після ж Воскресіння завершення земного буття відкриває людству райські  врата, де всіх, хто вірує, що Христос воскрес, очікує блаженство перебування в безмежній любові Божій. Бог це все влаштував для нас. А що ж маємо робити ми Святий апостол Павло повчає: «Коли устами своїми визнаєш Іісуса Господом, і в серці своєму увіруєш, що Бог воскресив Його  з мертвих, то спасешся» (Рим. 10, 9). Нам належить зробити вибір: або увірувати не просто, що Бог є, а що Він  воскрес з мертвих і смертю Своєю нашу смерть подолав,  або ж продовжувати боятися смерті, немовби Воскресіння і не було. Звісно, Воскресіння — це реальна історична  подія, яка відбулася майже два тисячоліття тому. Разом з  тим це унікальна священна подія, яка стає реальною для  нас, якщо ми віримо в неї, або ж втрачає для нас свій сенс,  якщо ми у неї не віримо чи сумніваємося, що практично одне й те ж.

Вірити в Воскресіння Христове означає не боятися  нікого і нічого, окрім Господа. Якщо Христос пекло подолав, якщо Він смерть зруйнував, то хто, чи що може нас  устрашити чи засмутити? Нині, в час війни, в час матеріальної нестабільності, в час великих втрат, котрих зазнає  наша Батьківщина, наш український народ проходить велике випробування своєї віри. Нині пророк Давид співає  нам: «Господь — світло моє і спасіння, — кого мені боятися?! Господь — твердиня мого життя, — кого мені  лякатися?!» (Пс. 26, 1). Тож крізь галас пустопорожніх  новин і політичних пристрастей, крізь страхи і втрату  надії у молитовній тиші свого серця прислухаймося до  Господа і почуймо Його Євангельське слово: «Не бійся,  тільки віруй!» (Мк. 5, 36). Турбота про збереження і укріплення віри є наріжним каменем нашого майбутнього.  Шкода, що ще багато хто цього не усвідомив. Однак нам,  християнам, Бог благословив бути сіллю землі (Мф. 5, 13).  Сіль хоча і складається з дрібненьких піщинок, однак без  них ніщо не збережеться і все згниє. Нам, християнам, слід завжди бути бадьорими духом, готовими на подвиг і невтомно не словом, а ділом являти свою віру. Замість новинних сайтів і телесеріалів віддамо час читанню Бі- блії і молитві, нехай ніколи Недільний день не буде у нас  присвячений чомусь, окрім Бога, по заповіді Його, нехай  спрага за Причастям Святих Христових Таїн завжди буде  сильнішою за будь-які інші наші матеріальні побажання.  Віруючи в Бога, Возлюбившого нас, возлюбімо і ми один  одного. Возлюбімо так, як Він нас навчив: не дивлячись  на те, друг це чи ворог, близький чи дальній, святий чи  грішний. У цьому і буде явлена наша віра у Бога. Лише  тоді пасхальне вітання «Христос Воскрес! — Воістину Воскрес!» з простих букв і звуків перетвориться на диво, яке зробить нас вічними у Царстві Вічного Бога і Спасителя  нашого Іісуса Христа.

Вітаючи всіх вас, дорогі служителі Божі та возлюблена  паства Ніжинської єпархії, прошу вас завжди в молитвах  і милостинях виявляти турботу про наших братів і сестер,  що на фронті навіть в цей святковий день боронять нашу  державу, про вдів і сиріт, котрих щоденно примножує війна, про упокій душ всіх полеглих захисників України і за  всіх, чиї сльози зрошують нашу землю. Нехай Бог благословить всіх миром!

Христос Воскрес! 

Воістину Воскрес!

З побажанням Божого благословення,

+Климент 

Митрополит Ніжинський і Прилуцький

Пасха Христова, 2025 р. 

місто Ніжин